Як повідомляє заступник Міністра Ірина Микичак, питання ліцензування медичних кабінетів  закладів освіти врегульовано багатьма нормативно-правовими актами та вимагає від керівництва таких закладів подати документи для отримання ліцензії. Якщо в закладі освіти у штаті працює лікар-педіатр або медсестра, то потрібна ліцензія, пише Громадсько-правовий центр.

З іншого боку є думки фахівців, які наводять доводи проти. Мовляв заклади загальної середньої та дошкільної освіти та інші заклади освіти не можуть забезпечити медичне обслуговування, медичну допомогу та здійснювати медичну практику.

Де ж правда? Хто правий у цій ситуації?

Давайте спробуємо розібратися. Зрозуміло, що відповідно до здорового глузду та діючого законодавства, як медичне обладнання, так і працівники медичної сфери повинні систематично проходити контроль з боку держави. А особливо у випадках, коли це стосується наших дітей.

Але заклади освіти – це не заклади охорони здоров’я, хоч вони і беруть на себе частину функцій медичної практики, відкриваючи медичні кабінети.

То що ж робити? Міністерство охорони здоров’я України своїм листом, про який зазначено вище, погодилося надавати закладами освіти ліцензію на медичну практику, за умов відповідності ряду показників, таких як безперервність роботи медичного персоналу, освіта, кваліфікація, своєчасне проходження метрологічної повірки обладнання (того ж термометру, наприклад).

Але, нажаль, заклади освіти чомусь не поспішають подавати такі документи до МОЗ, забуваючи про те, що відповідальність за непередбачувані наслідки медичного огляду або щеплення несе у першу чергу керівник комунального або приватного закладу освіти, але він (вона) не медик!

Якщо ця система контролю з боку МОЗ десь не працює, або дає збоїв, то хто ще відповідальний за помилку обладнання, яке не пройшло свого часу метрологічну перевірку в медичному кабінеті якоїсь школи, або за дії медичної сестри, яка не пройшла підтвердження кваліфікації, а повинна була це робити кожні п’ять років своєї поточної діяльності?

Навіщо ліцензувати школи та інші заклади освіти? Чи складно це?

Про важливість проходження контролю з боку профільного міністерства ми вже поговорили. А тепер давайте дізнаємось, чи складно це?

Ліцензія на медичну практику насамперед вимагає наявності відповідної освіти, підтвердженої кваліфікації та безперервності роботи медичного працівника. А слід нагадати, що за вимогами законодавства, безперервність роботи медиків за останні п’ять років – це важливий показник!

Окрім того, перевіряється матеріально-технічна база медичного кабінету та його санітарно-епідеміологічного стану: чи не зламано ліжко, чи вірно працює стетоскоп, чи є аптечка першої швидкої допомоги? Чи пройшли вимірювальні засоби, такі як термометр та вимірювач артеріального тиску за останній рік метрологічну повірку (а це також законна вимога).

Здобувачу ліцензії потрібно лише зібрати всі ці документи, які і так повинні у них бути: копію диплому про освіту педіатра, або медсестри, копію сертифіката спеціаліста, скласти перелік обладнання, довідки про своєчасне проходження метрологічного контролю, акт санітарно-епідеміологічного обстеження і таке інше. Детальніше з процесом підготовки документів можна ознайомитись на цій сторінці.